Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Податковий календар

Розгорнути

Останній день подання звітності
Останній день сплати податку, збору (платежу)

Які документи необхідно подати платнику податку для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Відповідь Коротка:
     Платнику податку необхідно подати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копії договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
     У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені суми сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).
Повна:
     Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року.
     Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ, п.п. 166.3.5 якого встановлено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
     а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому
п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
     б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
     Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
     До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними бо товарними чеками, прибутковими касовим ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
     Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
     У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
     Відповідно до п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ.
     Статтею 981 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено форму договору страхування. Договір укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
     У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.
     Статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057) визначено, що учасником недержавного пенсійного забезпечення є фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.
     Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
     У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань?

Категорія 132. Відповідальність

Відповідь Коротка:
        За порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені)  контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
         Також ст. 129 ПКУ передбачено нарахування пені контролюючим органом.
        Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
        У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.
    Повна:
        Відповідно до п. 124.1 cт. 124 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
        при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
        при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
        Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
        У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відс. від суми такого акцизного податку (п. 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ).
        Діяння, передбачені пп. 124.1, 124.1 прим. 1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
        Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
        При цьому абзацом другим п. 109.1 ст. 109 ПКУ визначено, що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
        Статтею 129 ПКУ встановлено нарахування пені.
        Так, на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац перший п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
         Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.
        На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
        Підпунктом 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
        Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
        Таким чином, за порушення платником податків правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а також пені) контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 124 ПКУ.
        Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:
        суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного контролюючим органом за результатами перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у встановлених ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (включаючи день погашення);
        суми грошового зобов’язання, (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
        Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 КУпАП.
        Також, п. 124.5 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Який термін подання платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи у зв’язку із застосуванням права на податкову знижку?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Відповідь Коротка:
                 Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
           Повна:
                Відповідно до п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Який розмір мінімальної заробітної плати застосовується при розрахунку плати за ліцензію на право здійснення відповідного виду діяльності для здійснення чергового платежу за ліцензію у поточному календарному році, якщо термін сплати настає у наступному році?

Категорія 113. Ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального

Відповідь Коротка:
         Розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому настає термін сплати чергового платежу за ліцензію на відповідний вид діяльності (закінчується оплачений період дії ліцензії).
Повна:
         Відповідно до ст.ст. 50-53 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) вартість річної плати за ліцензію на відповідний вид діяльності розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
         Ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (крім ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, плата за які справляється щоквартально рівними частинами).
         Згідно з частиною сьомою ст. 72 Закону № 3817 контроль за сплатою річної плати або щоквартальної частини річної плати за ліцензію здійснюється органом ліцензування. Для здійснення контролю ліцензіат подає до відповідного органу ліцензування заяву про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в якій зазначає код класифікації доходів бюджету, суму внесеного платежу, номер і дату платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
         Отже, при здійсненні чергового платежу за ліцензію у поточному календарному році, термін сплати за яку настає у наступному році, розмір плати за ліцензію розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому настає термін сплати чергового платежу за ліцензію на відповідний вид діяльності (закінчується оплачений період дії ліцензії).

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для ФО?

Категорія 111. Плата за землю

Відповідь Коротка:
              Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України.

              Детальніше у повній відповіді.
Повна:
              Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
              Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
              особи з інвалідністю першої і другої групи;
              фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
              пенсіонери (за віком);
              ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
              фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
              Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
              для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
              для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
              для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
              для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
              для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
              Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
              Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
              Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
              У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
              Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку / земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
              Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
              У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
              Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Як заповнюються реквізити «код ДПІ», «тип», «тематика», «короткий зміст» при формуванні запиту на отримання ІПК в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка:
                   При формуванні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) в меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, здійснюється вибір та заповнення наступних реквізитів:
                    1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається звернення;
                   2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
                   3) тематика – зазначається тематика, яка відповідає змісту звернення платника;
                   4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
                   5) завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
                   Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
                   У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
              Повна:
                   Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі.
                   Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
                   Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
                   Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати звернення на отримання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) до відповідного органу ДПС. При формуванні звернення в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету здійснюється вибір та заповнення таких реквізитів:
                   1) код ДПІ – із списку обирається орган ДПС (область та ГУ ДПС області) до якого надсилається звернення.
                   Приклади:
                   «2 ВІННИЦЬКА» та «32 ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ» у разі надсилання звернення Головному управлінню ДПС у Вінницькій області;
                   «26 М. КИЇВ» та «15 ГУ ДПС У М. КИЄВІ» у разі надсилання звернення Головному управлінню ДПС у м. Києві;
                   «31 ЦЕНТР» та «0 Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП» у разі надсилання звернення Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків;
                   «99 УКРАЇНА» та «0 ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ» у разі надсилання звернення до центрального органу ДПС;
                   2) тип – із списку обирається значення «консультація»;
                   3) тематика – зазначається тематика звернення платника;
                   4) короткий зміст – зазначається «Про надання індивідуальної податкової консультації»;
                   5) файл – завантажується скановане звернення у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ.
                   Зберегти проєкт звернення можна натиснувши кнопку «Зберегти».
                   У вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» платник має можливість підписати та направити звернення, використовуючи відповідні кнопки «Підписати» та «Відправити».
                   Протягом одного робочого дня після надсилання електронного звернення до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації звернення в органі ДПС, до якого дане звернення направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлений лист (звернення) – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
                   Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.

Яка податкова звітність отримує ознаку стану обробки «Історія подання» та в яких випадках подається податкова звітність в електронному (паперовому) вигляді з ознакою «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Відповідь Коротка:
         Якщо після подання податкової звітності (далі – Документи звітності) платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
          Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
         Документ звітності подається з ознакою:
         «Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені Податкового кодексу України строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
         «Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;
         «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.
Повна:
         Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
         Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
         Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
         Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
         Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).
         Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку № 5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
         Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються ІКС ДПС в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних первинних показників оперативного обліку.
         Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
         Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:
         «Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;
         «Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;
         «Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

Діє з 01.01.2026 Чи можуть бути платниками ЄП третьої групи ЮО, які здійснюють охоронну діяльність?

Категорія 108. Єдиний податок для юридичних осіб – суб’єктів господарювання (спрощена система оподаткування)

Відповідь Коротка:
         Діє з 01.01.2026
         Ні, не можуть бути.
         Пунктом 4 розд. І Закону України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах», який набирає чинності з 01 січня 2026 року, п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI доповнено новим п.п. 11, згідно з яким, зокрема, юридичні особи, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.

Які дії платника ЄП другої або третьої групи, який здійснював охоронну діяльність, у зв’язку з внесенням змін до ПКУ ЗУ від 03.12.2025 № 4698-IX?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)

Відповідь Коротка:
                   Для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).
                   Платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену Податковим кодексом України (далі – ПКУ) діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.
                   При цьому згідно з п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Повна:
                   Статтями 6 та 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
                   Відповідно до ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
                   Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) набрав чинності 26.12.2025.
                   Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку доповнено охоронною діяльністю.
                   Отже, з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність.
                   Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
                   Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку другої та третьої груп здійснюється в порядку, визначеному в підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
                   Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подається до контролюючого органу відповідна заява.
                   Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
                   Останнім днем для подання суб’єктами господарювання, які здійснювали охоронну діяльність та застосовували спрощену систему оподаткування, заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у 2025 році було 22 грудня.
                   На дату набрання чинності Законом № 4698 (26.12.2025) термін, встановлений ПКУ для самостійного переходу суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, минув.
                   Листом Міністерства фінансів України від 30.12.2025 № 11210-09-62/39076 (вх. ДПС № 1738/4 від 31.12.2025) зазначено, що заяви, подані платниками єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, повинні бути розглянуті контролюючим органом.
                   Враховуючи вищевикладене з метою дотримання вимог Закону № 4698 для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).
                   Всі подані суб’єктами господарювання заяви мають бути опрацьовані контролюючим органом.
                   Одночасно, платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.
                   При цьому згідно з п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Яким чином платник податків може надіслати через Електронний кабінет заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені за формою J/F 1302002 разом з копією платіжного документа (у т. ч. якщо помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені виникли за кількома платіжними документами) та до якого органу ДПС?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка:
                                   Надіслати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява) платник податків може в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету за формою J/F 1302002.
                              У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
                              До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа.
                              Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
                              Повна:
                              Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557.
                              Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету».
                              Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
                              Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
                              Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
                              При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
                              У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
                              До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
                              Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
                              Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів в електронному вигляді?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Відповідь Коротка:
         Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
         Друга квитанція – не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

         Детальніше у повній відповіді.
Повна:
         Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
         Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
         Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
         Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
         Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
         У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
         Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
         Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
         підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом № 2155;
         перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;
         перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
         перевірку обов’язкових реквізитів;
         перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
         Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
         У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
         Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
         Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.
         Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
         На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
         У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
         Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Який розмір та порядок внесення плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах з 01.01.2025?

Відповідь Коротка:
                        Розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
                        Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
                        Перший платіж за ліцензію здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
                        Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного квартального періоду.

                        Детальніше у повній відповіді.
Повна:
                        Відповідно до ст. 52 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлена у таких розмірах:
                        1) алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива:
                        в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, - для місць роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
                        в сумі 0,08 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
                        2) сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування;
                        3) тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах:
                        в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, – за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
                        в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.
                        Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
                        Перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
                        Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО власникам декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Категорія 106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідь Коротка:
              Фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.
              Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
          Повна:
              Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
              об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
              розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
              права на користування пільгою із сплати податку;
              розміру ставки податку;
              нарахованої суми податку.
              У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
              Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
              Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Чи мають можливість платники податків сплатити податки та збори через Електронний кабінет?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка:
               Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
              Повна:
               Згідно з абзацами першим та другим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
               Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
               Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
               З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
               Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
               Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?

Категорія 106. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідь Коротка:
        Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи визначений п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України.
    Повна:
        Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
        а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
        б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
        в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
        Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:
        а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
        б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
        в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;
        г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
        Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
        Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної  чи  юридичної особи – платника  податку,  загальна  площа  якого  перевищує  300 кв.  метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
        Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
        Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
        Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
        Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Де розміщені реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів до бюджету?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка:
          В Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
         Повна:
          Своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в Центрах обслуговування платників податків, на офіційному вебпорталі відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
          Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) функціонує електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків.

До якого органу ДПС може звернутись платник податків, якщо він вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата)?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
                                   Платник податків має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС за формою F/J1300207 (далі – Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
                                   Платник отримує витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску за формою F/J1400207 у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту. При цьому Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.
                                   Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
                                   Отже, у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та єдиному внеску (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати звернення до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку.
                                   Відповідно до ст. 20 Закону № 393, такі звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Де розміщено інформацію щодо адрес, контактних телефонів, режиму роботи центрів обслуговування платників та територіальних органів ДПС?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка та повна відовіді ідентичні:
               Інформацію щодо адрес, контактних телефонів та режиму роботи центрів обслуговування платників розміщено:
                    у відкритій частині Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Для платників»/Контакти (обрати відповідний регіон);
               на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Центри обслуговування» (обрати відповідний регіон).
               Контактна інформація головних управлінь ДПС в областях, м. Києві розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідний регіон)/Контакти.
               Контактна інформація міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків розміщена на офіційному вебпорталі ДПС (https://www.tax.gov.ua) у банері «Територіальні органи» (обрати відповідне управління ДПС по роботі з великими платниками податків: Центральне міжрегіональне управління, Східне міжрегіональне управління, Південне міжрегіональне управління, Західне міжрегіональне управління, Північне міжрегіональне управління)/Контакти.

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати ФО – платник ПДФО до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Відповідь Коротка:
     Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.
Повна:
     Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
     Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
     До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
     Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
     Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
     Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
     У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
     Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
     Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).
     Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.
     Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Чи можуть платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, надіслати до них копії інших документів через Електронний кабінет як додаток довільного формату (за ідентифікатором форми J/F1360102)?

Категорія 135. Загальні питання

Відповідь Коротка:
         Так, якщо такий додаток передбачено для подання з відповідною податковою декларацією (розрахунком) згідно з Реєстром електронних форм податкових документів.
Повна:
         Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.
         Платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв’язку в електронній формі, зобов’язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через Електронний кабінет (п. 45.3 ст. 45 ПКУ).
         Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
         Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
         Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено обов’язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
         Подання податкових декларацій (розрахунків) через Електронний кабінет здійснюється з використанням електронних форм, перелік яких, відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку, розміщений на вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
         В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, до переліку додатків, які передбачені для подання засобами електронного зв’язку з відповідною податковою декларацією (розрахунком), може бути включено додаток за ідентифікатором форми J/F1360102 з прикріпленою до нього копією сканованого документа (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ) (далі – Додаток довільного формату).
         Інформацію про перелік додатків, які подаються з відповідними податковими деклараціями (розрахунками) розміщено у Реєстрі електронних форм податкових документів.
         При створенні в Електронному кабінеті податкової декларації (розрахунка) в режимі «Введення звітності» платник податків з переліку додатків, передбачених для подання з такою податковою декларацією (розрахунком), визначає склад додатків, які йому необхідно подати, зокрема, Додаток довільного формату.
         Враховуючи зазначене, платники податків, які подають податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку, мають можливість надіслати разом з ними копії інших документів як Додаток довільного формату, якщо такий додаток передбачено для подання з відповідною податковою декларацією (розрахунком) згідно з Реєстром електронних форм податкових документів.

Дані Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій Онлайн навчання Глосарій Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Адміністративні послуги Контакт-центр Центри обслуговування Сервіс «Пульс»

Інформування платників податків

про останні зміни в законодавстві з питань оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС

Приєднатися